| dosodno | Дата: Вторник, 31.01.2012, 23:43 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 101
Статус: Offline
| Бути підлітком – це надзвичайно великий тягар на розум кожної дитини. А тим більше у наш час наукового прогресу, коли на тендітну і гарячу голову юної особи лягає стільки неосяжної у цьому віці інформації. Дитині, яка ще тільки робить перші кроки на шляху становлення в ній справжньої дорослої людини дуже важко сприйняти весь тотальний вплив навколишнього середовища.
Дитина віком дванадцяти-тринадцяти років щоранку прокидається у сім годин, виконує тяжку для неї процедуру ранкового збирання до школи, потім вирушає до неї, відмучується там вісім нестерпних годин, приходить знесилена додому і знову, сама не розуміючи для чого, сідає вчити уроки. І так день у день. У будь-кого, навіть у дорослої людини, поїхав би дах. Але вона продовжує так робити. Усі говорять їй, що вона повинна вчитись. «Навіщо?», - постає питання перед цією дитиною. Вона намагається знайти відповідь у собі, у своєму світі, у своєму розумові, але його недостатньо, щоб відповісти на це запитання. Вона ще зовсім мала, не має ніякого життєвого досвіду. А він їй дуже потрібний у цей зелений нелегкий час. Хоча б для того, щоб зрозуміти, що знання їй необхідні, що без них вона не зможе вижити, не зможе стати твердо на свої дві ноги і бути незалежною. Адже знання – це шлях до індивідуальної свободи людини, до спокою…
Дуже рідко буває, що дитина сама розуміє все це. Тому більшість дітей цього віку не витримують такого навантаження і здаються. На них впливає не тільки нерозуміння того, навіщо вони вчаться, а ще й вплив суспільства, у них змінюється уявлення про добро і зло. Підлітки пізнають зовсім нові почуття, серед яких величезний вплив мають почуття до інших людей. Таким чином вони перестають вчити домашні завдання, не слухаються ні батьків, ні вчителів, починають цікавитися зовсім іншими речами і прогулювати уроки, потрапляють у погані, брудні і вульгарні компанії, звідки й набираються шкідливих звичок. Цей список можна і далі продовжувати аж до найгіршого. І це ще добре, якщо вона вчасно схаменеться і стане «на шлях істинний». А якщо ні? У такому разі життя її приречене на суцільний негатив і проблеми виживання.
Щоб цього не сталося потрібно, щоб їм на допомогу приходили ніхто інші як батьки та вчителі. Більше нікому. Мама і тато зобов’язані прищепити дитині ще із самого малку розуміння того, що вона повинна вчитись заради самої себе, заради кращого майбутнього. Вони повинні навчити дитину бути стриманою, терплячою, наполегливою, не зважаючи ні на що, йти до своєї мети.
|
| |
| |
